ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ ПРОТИ РАКУ

Щорічно 4 лютого відзначається Всесвітній день боротьби проти раку (World Cancer Day), який організовується Міжнародним протираковим союзом з 2005 року. Кампанія цього Дня, яка розрахована на 2019-2021 роки, під назвою «Я є, і я буду» (I Am and I Will), в 2021 році пройде під гаслом «Разом всі наші дії мають значення». Багаторічна кампанія дає можливість привернути увагу громадськості до цієї глобальної проблеми, нагадати про те, наскільки небезпечні та поширені зараз онкологічні захворювання.

За даними Міжнародного агентства з вивчення раку, число нових випадків раку в світі в 2020 році досягло 19,3 мільйона, а 10 млн людей померли від цього захворювання.  В даний час рак є другою за значенням причиною смерті в світі, причому 70% смертей відбувається в країнах з низьким і середнім рівнем доходу. За оцінками фахівців, до 2040 року число нових випадків онкологічних захворювань зросте на 47% і досягне 28,4 млн.

За даними КНП «Обласний центр онкологи» за 2020 рік у м. Харкові виявлено 3880 нових випадків (в 2019 році – 4825) онкологічних захворювань (захворюваність 303,9 на 100 тис. населення).  Серед провідних локалізацій патології виявилися:

 – Рак молочної залози – 471 випадок (захворюваність 33,0 на 100 тис.населення);

 – Рак ободової кишки і шлунку – 381 і 259 випадків відповідно (захворюваність 30,3 і 20,7 на 100 тис. населення);

 – Рак трахеї, бронхів, легенів – 306 випадків (захворюваність 24,5 на 100 тис. населення);

 – Рак передміхурової залози – 265 випадків (захворюваність 20,8 на 100 тис. населення);

– Злоякісні новоутворення шкіри – 248 випадків (захворюваність 19,7 на 100 тис. населення);  меланома шкіри – 69 випадків (захворюваність 5,5 на 100 тис. населення);

 – Рак тіла матки – 197 випадків (захворюваність 14,7 на 100 тис. населення);

– Онкологічні захворювання іншої локалізації – 470 випадків (захворюваність 37,7 на 100 тис. населення).

Рак – це захворювання, при якому відбувається безконтрольний ріст атипових пухлинних клітин, здатних проростати в сусідні органи і тканини, а також поширюватися по кровоносних або лімфатичних судинах в інші ділянки організму з утворенням віддалених метастазів. Злоякісна пухлина в своєму розвитку проходить певні стадії росту, що мають різний перебіг і прогноз.

На даний момент відома велика кількість чинників, що здатні запустити механізми канцерогенезу:

  • Хімічні канцерогени – до них відносять різні групи ароматичних вуглеводнів, ароматичні аміни, нитросполуки, афлатоксини та інші (вінілхлорид, метали, пластмаси та ін.). Загальною характеристикою цих речовин є здатність реагувати з ДНК клітин організму, тим самим викликаючи їх злоякісне переродження.
  • Канцерогени фізичної природи: різні види іонізуючого випромінювання (α, β, γ – випромінювання, рентгенівські промені), ультрафіолетове випромінювання та інше.
  • Біологічні фактори канцерогенезу: різні типи вірусів (герпесоподібний вірус Епштейна – Барр), вірус папіломи людини ,віруси гепатитів B і C).
  • Гормональні фактори – деякі типи гормонів людини (статеві гормони) можуть викликати злоякісне переродження тканин, чутливих до дії цих гормонів (рак молочної залози, рак яєчка, рак передміхурової залози).
  • Генетичні чинники – наявність сімейних мутацій певних генів, що підвищують ймовірність розвитку раку.
  • Якість харчування. Їжа з підвищеним вмістом жирів і червоного м’яса, і з низьким вмістом овочів і фруктів може сприяти збільшенню ризику виникнення раку, особливо товстого кишечника.

Серед численних проявів різних видів раку виділяють загальні ознаки, характерні для всіх онкологічних захворювань, які при появі не можна залишати без уваги і в терміновому порядку необхідно звернутися до лікаря:

– різка втрата ваги без дотримання дієти (від 5 кг в місяць);

– немотивоване стійке підвищення температури тіла;

– немотивована слабкість і швидка стомлюваність;

– болі в кістках;

– зміна розміру, кольору, товщини, форми родимок, а також виникнення ран або виразок, що не піддаються терапії;

– порушення функціонування сечового міхура і розлади травлення (постійні запори або, навпаки, діарея);

– зниження апетиту, швидке насичення, труднощі при ковтанні та почуття відрази до їжі (особливо до м’ясних страв);

– патологічні виділення, домішки крові в калових масах, сечі, кровотечі;

– стійкий, тривалий кашель, болі в горлі та охриплість;

– наявність ущільнення, яке прощупується в м’яких тканинах.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, не менше 30% поширених видів раку можна запобігти, якщо звести до мінімуму фактори ризику та здійснювати профілактичні заходи, а саме: відмовитися від паління і зловживання алкоголем, нормалізувати вагу, раціонально харчуватися з вживанням в їжу достатньої кількості фруктів і овочів; вести активний спосіб життя. До важливих профілактичних заходів відноситься вакцинація проти інфекцій, що викликаються вірусом папіломи людини і вірусом гепатиту В.

У боротьбі проти раку дуже важливу роль відіграє раннє виявлення цього небезпечного захворювання. Існує два способи раннього виявлення:

 – рання діагностика – обізнаність щодо симптомів раку для своєчасного лікування;

 – скринінгце система первинного обстеження з метою виявлення захворювання у клінічно безсимптомних осіб. Прикладом методу скринінгу є мамографія для виявлення раку молочної залози.

У разі виникнення симптомів раку, необхідно терміново звернутися до лікаря.  Так як при ранній діагностиці та відповідному лікуванні існує висока вірогідність вилікувати онкологічне захворювання!

У місті Харкові консультативна та стаціонарна спеціалізована медична допомога при онкозахворюваннях надається в КНП «Обласний центр онкології», розташованому за адресою: м.Харків, вул. Лісопаркова, 4, тел. 315-11-73 та ДУ «Інститут медичної радіології та онкології ім. С.П.Григор’єва НАМН України», м. Харків, вул. Пушкінська, 82, тел.  725-50-12.

КЗОЗ «Харківський міський центр здоров’я»

 

Всесвітній день боротьби проти раку